Первісну назву мало за іменем р. Омельник. Легенда розповідає, що посеред річки, де тепер центр поселення, лежав піщаний острів, на якому поселився кріпак-утікач на прізвисько Лихий. Він приймав до себе людей, які тікали від панської неволі. Від його прізвиська й пішла сучасна назва поселення.
У XVIII сторіччі входило до Кодацької паланки Запорожжя.
У 1754–1759 та 1761–1764 роках входило до складу Новослобідського козацького полку.
1824 року побудовано дерев’яну Свято-Троїцьку церкву.
За даними на 1859 рік в казенному селі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 380 дворів, в яких мешкало 2692 особи, існувала православна церква та відбувалось 4 ярмарки на рік.
Станом на 1886 рік в селі було 596 дворів, в яких мешкала 3042 особи, існувала православна церква, 13 лавок, відбувалось 4 ярмарки на рік та базари по неділях.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5343 осіб (2616 чоловічої статі та 2727 — жіночої), з яких 5124 — православної віри.
1901 року побудовано другу дерев’яну Свято-Миколаївську церкву.
За даними на 1908 рік в селі мешкало 3777 осіб (1884 чоловіки та 1893 жінки), налічувалось 615 дворових господарств.
Звільнене від нацистських військ 17 жовтня 1943 року.
У 1944 році утворено Лиховський район, між 1952 і 1961 роками район скасовано.
Неподалік розташовувалися два зниклих поселення Польове і Червоні Луки.
